Сьогодні ми підготували вірші про наш рідний край, Кіровоградщину, і її перлину - Чорний ліс.
Я
надумав малювати ліс,
що
з дитинства марився мені,
Трави і дерева переніс –
Хай собі цвітуть на полотні.
Вистачало віття і землі,
сонце
через просіку ішло,
–
і цвіло на лісовому тлі,
і лягало на людське чоло...
Сонце,
небо, трави і земля –
зайвого нічого не було.
Анатолій Таран
Все
покину і прийду до
тебе,
І ми підем у зелений ліс,
І нічого більше нам не треба,
Крім ялинок, сосен і беріз.
Ще,
звичайно, стрінемось з дубами,
Вони
радо привітають нас,
Пошумлять
у нас над головами,
Знімуть кривди, гіркоту образ
Цвітуть конвалії
Цвітуть
конвалії чудові,
А вранці
квіти у росі.
Уся земля
в п’янкій обнові,
В
бентежній, трепетній красі.
То ж
зупинися на хвилину,
Поглянь на
небо голубе,
На землю,
в радісну годину,
Хай
зачарує це тебе.
І хай
краса не відпускає,
А будить
світлі почуття.
І хай твоя
душа співає
Усе життя,
усе життя.
Цвітуть
конвалії духмяні —
Привіт
чарівної весни.
А дні від
сонечка рум’яні...
А ніч несе
солодкі сни..
Як зелені списи,
з вогкої
землі
виткнулися
в лісі
проліски
малі
Ліс — це диво, ліс — це
казка.
То ж ходімо в ліс, будь ласка.
В лісі є кущі і квіти,
В нім сплели дерева віти.
Трави, ягоди й грибочки,
В нім чарівні є куточки.