Сьогодні ми підготували вірші про наш рідний край, Кіровоградщину, і її перлину - Чорний ліс.

Я надумав малювати ліс,

що з дитинства марився мені,

Трави і дерева переніс –

Хай собі цвітуть на полотні.

Вистачало віття і землі,

сонце через просіку ішло, –

і цвіло на лісовому тлі,

і лягало на людське чоло...

Сонце, небо,  трави  і земля –

зайвого нічого не було.

                                                            Анатолій Таран 

Все покину і прийду до тебе,

І ми підем у зелений ліс,

І нічого більше нам не треба,

Крім ялинок, сосен і беріз.

Ще, звичайно, стрінемось з дубами,

Вони радо привітають нас,

Пошумлять у нас над головами,

Знімуть кривди, гіркоту образ

   Цвітуть конвалії

 Цвітуть конвалії чудові,

 А вранці квіти у росі.

 Уся земля в п’янкій обнові,

 В бентежній, трепетній красі.

 То ж зупинися на хвилину,

 Поглянь на небо голубе,

 На землю, в радісну годину,

 Хай зачарує це тебе.

 І хай краса не відпускає,

 А будить світлі почуття.

 І хай твоя душа співає

 Усе життя, усе життя.

 Цвітуть конвалії духмяні —

 Привіт чарівної весни.

 А дні від сонечка рум’яні...

 А ніч несе солодкі сни..

 Як зелені списи,

 з вогкої землі

 виткнулися в лісі

 проліски малі

 Ліс — це диво, ліс — це казка.

 То ж ходімо в ліс, будь ласка.

 В лісі є кущі і квіти,

 В нім сплели дерева віти.

 Трави, ягоди й грибочки,

 В нім чарівні є куточки.